“Під час повномасштабної війни українські лікарі докладають всіх зусиль, щоб рятувати життя людям. Ризикуючи своїм власним життям, вони їдуть у прифронтові населені пункти, лікувати місцевих жителів, щоб ніхто із хворих українців не залишився без потрібної меддопомоги. Одночасно продовжується розвиток сучасної української медицини, яка, незважаючи на важкі часи, залишається на міжнародному рівні. Яскравим прикладом цього є Центр”, — informuje: ua.news
Під час повномасштабної війни українські лікарі докладають всіх зусиль, щоб рятувати життя людям. Ризикуючи своїм власним життям, вони їдуть у прифронтові населені пункти, лікувати місцевих жителів, щоб ніхто із хворих українців не залишився без потрібної меддопомоги. Одночасно продовжується розвиток сучасної української медицини, яка, незважаючи на важкі часи, залишається на міжнародному рівні. Яскравим прикладом цього є Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України у Києві.
Про те, як нашим хірургам вдається допомагати людям та продовжувати розвивати галузь розповіла
лікарка-кардіологиня Центру кардіології та кардіохірургії МОЗ України (клініка для дорослих), викладачка Гарвардського Університете (США) Олександра Телегузова. Вона працює у єдиному в Україні відділені мініінвазивної кардіохірургії та транскатетерних процедур під керівництвом кардіохірурга, заслуженого лікаря України
.
— У нашому відділені Гліб Ємець проводить операції на серці без розтину грудної клітки через маленький доступ на стегні або руці (транскатетерні заміни аортального клапана), або через 4-х сантиметровий розріз біля соска молочної залози за допомогою спеціальних 3D-ендоскопічних окулярів (як у кінотеатрі). Він є одним із небагатьох спеціалістів, який проводить такі операції і в цьому є особливість нашого відділення.
— Ваше відділена відкрилося вже під час повномасштабного вторгнення росіян? Ніщо не завадило довоєнним планам?
—Дійсно, наше відділення було відкрито у березні 2022 року. Відкрив його особисто Володимир Зеленський. Він приїхав до нас у центр із нагоди Дня медичного працівника та медичної сестри і він, власне, відкрив наше відділення, оглянувши новозбудований корпус.
А взагалі наш Центр дитячої кардіології та кардіохірургії започаткований Іллею Миколайовичем Ємцем понад 30 років тому. Центр функціонує як окрема інституція вже 21 рік, але починалося все з відділення на базі Національного інституту серцево-судинної хірургії імeні Амосова, де учень видатного Амосова – Ілля Ємець після роботи у Австралії, Франції та Канаді, провів першу в пострадянському просторі операцію на серці новонародженому і цим започаткував неонатальну кардіохірургію, яка далі переросла у відкриття окремого Центру і далі ми почали оперувати вже дорослих.
Зараз наш центр оперує як діток з вадами серця з моменту їх народження (найменшому 2 години після народження) так і дорослих. Наприклад, наразі нашому найстаршому пацієнту, який переніс операцію на серці, — 101 рік. Коли йому було 99 років, всі йому відмовили, казали, що він вже своє пожив. Але ми його прооперували. Він продовжує жити, гарно себе почуває і нещодавно відсвяткував 101 день народження. А ще щодня з дружиною підіймається на Володимирську Гірку аби насолодитися чудовими краєвидами рідного Києва.
— Зараз вам також доводиться працювати у складних умовах після удару росіян по Києву 8 липня цього року?
— У нас дві будівлі. Одна на території кампусу Охматдиту (дитячий корпус), друга (дорослий корпус) – на Іллєнка, 24. Зараз будівля дитячого корпусу тимчасово не функціонує, тому що у сусідню будівлю відділення нефрології Охматдиту прилетіла ракета і наша будівля також зазнала значних пошкоджень. Повністю зруйновані операційні, реанімація. В момент «прильоту» на операційних столах знаходилися 4 пацієнти. Ніхто з них не постраждав. В одній з операційних хірург буквально закрив своїм тілом маленького пацієнта аби уламки, скло не потрапили в рану.
Зараз в корпусі все ремонтуємо. А поки – приймаємо і діток, і дорослих на Іллєнка. Оперуємо, консультуємо та робимо все можливе для пацієнтів.
— Скільком пацієнта допоміг Центр дитячої кардіології та кардіохірургії з моменту відкриття у 2022 році?
— Ми консультуємо пацієнтів, терапевтично лікуємо, надаємо їм діагностичні послуги та виконуємо кардіохірургічні операції. Якщо говорити про операції, то сумарно з 2022 року проведено близько 6000 операцій. Якщо говорити про консультації – то це понад 40 тисяч пацієнтів.
Наші спеціалісти з перших днів повномасштабного вторгнення виїжджають як на деокуповані території (спочатку це була Київська область) так і на постійній основі ми відвідуємо Донецьку, Харківську, Запорізьку області тощо. Там ми надаємо консультації, проводимо обстеження людей різного віку. Тих, хто потребує допомоги у плані кардіохірургії, ми забираємо з собою і оперуємо у столиці.
— Які умови лікування у Центрі?
— Завдяки нашому директору Іллі Ємцю та підтримці органів виконавчої влади, все для пацієнтів до 18 років повністю безоплатно: огляди, обстеження, операції . Для військових також все безоплатно. Для дорослих пацієнтів через високу вартість та затратність кардіохірургії, на жаль, поки що немає повного покриття витрат державним бюджетом, тому частково вони оплачують лікування самостійно.
— Як змінилася ваша робота під час війни?
— Під час повномасштабного вторгнення ми жодного дня не припиняли роботу. Більше того, коли почалося повномасштабне вторгнення 90% колективу приїхали на роботу.
24 лютого 2022 року ми провели п’ять запланованих кардіохірургічних операцій, які стояли у графіку: 10 коронарографій. Ми нічого не відміняли. Потім, звісно, частина працівників була вимушена поїхати аби знайти для себе безпечне місце. Але близко 130 працівників Центру залишилися тут на постійне місце проживання і ми 54 дні прожили у лікарні оперуючи, консультуючи і наших кардіопацієнтів, і військових і цивільних, які поступали з пораненнями. Їздили допомагати колегам в інші лікарні. Тобто ми 54 дні по-суті не виходили з лікарні, коли було найважче у Києві, і лише потім перейшли до штатної роботи.
Більше того, під час такого важкого періоду, коли ЗСУ звільняли околиці Києва, у нас відкрилося два нові відділення: мініінвазивної кардіохірургії та транскатетерних процедур і відділення кардіометаболічної медицини ( тут пацієнти із супутнім цукровим діабетом та хворобами серця отримують комплексе лікування).
— Чи вдається розвиватися в умовах війни?
— Війна, звісно, наносить свій негативний вплив, але при цьому нам дійсно вдається розвиватися. Днями наш директор Центру Ілля Миколайович повернувся із США, де йому присвоїли почесне звання члена Американської Спільноти Кардіохірургів з вроджених вад серця (US Congenital Heart Surgeons’ Society).
Унікальність у тому, що такого звання були удостоєні лише близько 100 кардіохірургів у світі і при цьому цікаво, що майже усі вони американці і лише шестеро, у тому числі Ємець, є представниками європейського континенту. Це визнання світового рівня!
— Наскільки нам відомо, наші кардіохірурги також активно передають свій досвід іноземним колегам.
— Українська кардіохірургія – це одна з багатьох галузей, якою можна пишатися і яка знана в усьому світі на високому рівні. Наш завідувач Гліб Ємець є єдиним наразі в Україні спеціалістом з 3D-ендоскопічної кардіохірургії. Він одягає окуляри як у кінотеатрі з 3D-режимом і через маленький розріз розміром у 4 сантиметри через молочну залозу оперує серця. Також він навчає спеціалістів за кордоном як виконувати транскатетерні заміни аортального клапану (процедура TAVI). Він проктор трьох міжнародних компаній – це унікально навіть для світових кардіохірургів. Його постійно запрошують до Казахстану, де він власне навчає та оперує. Зараз він навчає колег у Греції, а у Києві на нього чекають улюблені пацієнти.
— Чи вдається продовжувати навчання українських колег?
— Звісно. Ми проводимо спеціальні курси з 3D-ендоскопічної хірургії для кардіологів, лікарів- терапевтів і хірургів. Їздимо в регіони аби виконувати TAVI: у Вінницькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській областях навчаємо колег. 31 жовтня у нас щорічна конференція під назвою «Форум з вроджених вад серця». Цього року ми його присвятили вадам серця у дорослих пацієнтів. У роботі конференції візьмуть участь спікери з США, Японії та Німеччини. Звісно, вони приєднаються до нас в онлайн-режимі. Але чекаємо, коли в України настане мир, і вони зможуть безпосередньо відвідувати наші заходи.
— Центр продовжує надавати допомогу іноземцям, як це було до повномасштабного вторгнення?
— Так. Пацієнти-іноземці до нас приїжджають навіть попри війну. До повномасштабного вторгнення у рік у нас проходили лікування приблизно 400 дітей з-за кордону. Здебільшого із Казахстану, Молдови, Румунії, Польщі, навіть із Сполучених Штатів приїжджали. З початком повномасштабної війни у нас пролікувалося 48 діток, переважно всі з Молдови та Казахстану. Також приїжджають дорослі. За цей період до нас приїхали 18 дорослих пацієнтів, яким було потрібне кардіохірургічне втручання на серці і попри війну вони приїхали.
Попит серед іноземних громадян є, тому що рівень в нашій лікарні він європейський, а вартість послуг для іноземних громадян набагато нища ніж, якщо б вони поїхали приміром до Німеччини. А рівень складності оперативних втручань, які ми виконуємо, він насправді дуже високий. Ми дуже чекаємо, щоб війна закінчилася, і пацієнти чекають, аби відкривати для себе українську кардіохірургію.
— Якими планами живе сьогодні Центр дитячої кардіології та кардіохірургії?
— Найбільший план на майбутнє – це, звісно, розширювати спектр послуг для наших пацієнтів. Їхати туди, де зараз, на жаль, люди відчувають найбільше лихо війни. Дуже надіємося, що ми зможемо приїхати у звільнений Маріуполь, аби там допомогти людям. І зможемо їздити усією Україною та навчати лікарів і на Донеччині, і у Запоріжжі, і на Харківщині. Це основні плани – передавати наш досвід, щоб допомагати якомога більшій кількості людей.
Звісно ми працюємо у інтернаціональному масштабі: вже консультуємо у Молдові і планує о консультації у Польщі.
Але найбільше бажання, це звісно, щоб війна закінчилася і дітки та дорослі поверталися в Україну і ми їм тут могли допомагати, щоб своєю працює трішки підтримувати їх.