“Заяви Майка Волца, майбутнього радника Дональда Трампа з питань національної безпеки, відкривають кілька ключових напрямків можливої політики США щодо війни в Україні, переговорів із Росією та завершення бойових дій дипломатичним шляхом. Аналізуючи висловлені в інтерв’ю ABC News тези, можна зробити висновки про підхід адміністрації Трампа до українсько-російського питання, включаючи геополітичні, економічні та військові аспекти.Що стало”, — informuje: ua.news
Заяви Майка Волца, майбутнього радника Дональда Трампа з питань національної безпеки, відкривають кілька ключових напрямків можливої політики США щодо війни в Україні, переговорів із Росією та завершення бойових дій дипломатичним шляхом. Аналізуючи висловлені в інтерв’ю ABC News тези, можна зробити висновки про підхід адміністрації Трампа до українсько-російського питання, включаючи геополітичні, економічні та військові аспекти.
Що стало зрозуміло після заяв Майка Волца? Яку політику проводитимуть Сполучені Штати епохи Трампа? Що про це думають українські експерти? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук розбирався в цьому в питанні.
Переговори як основний інструмент політики
Волц в інтерв’ю вчергове підкреслив необхідність діалогу з Росією як важливої складової врегулювання війни. Що загалом логічно, адже неможливо завершити війну з РФ без участі самої РФ.
Зі слів радника Трампа видно, що нова американська адміністрація готова до активних дипломатичних ініціатив, включаючи прямі контакти із Кремлем. Це перегукується із підходом Трампа до міжнародних конфліктів, який засновується на прагматизмі та пошуку «вигідних угод» – те саме знамените трампівське «make a deal».
Втім, у такого підходу є потенційно негативні наслідки. Приміром, послаблення позиції України. Адже заява про неможливість «вибити всіх російських солдат із кожного сантиметра української території» фактично визнає часткову капітуляцію українських інтересів, включаючи питання Криму. Принаймні так це буде сприйняте частиною українського суспільства.
Окрім цього, така дипломатія може бути спрямована на досягнення лише тимчасового компромісу. Це викликає ризики замороження війни за умовою збереження частини окупованих територій під контролем Росії. Схожий сценарій спостерігався у 2014 році під час укладення Мінських угод. Хоча вони були спрямовані на припинення бойових дій, відсутність політичної волі для їхнього виконання перетворила угоди на інструмент затяжної війни, яка тимчасово була заморожена, а потім врешті переросла у повномасштабне вторгнення.
Критика військового потенціалу України
У заяві Волца звучить зауваження щодо нестачі мобілізаційних ресурсів в Україні. Радник Трампа акцентує на потребі збільшення кількості військових за рахунок зниження віку призову до ЗСУ. Цікаво, як в цьому контексті риторика членів нової адміністрації співпадає з минулою владою США. Адже у Байдена також неодноразово закликали знизити мобілізаційний вік.
Однак що тоді, що зараз Україна відмовлялася йти на призов 18-річних. Такий підхід може привести до ескалації, оскільки збільшення чисельності армії не є гарантією стабілізації фронту, як про це каже Волц. Та й чисельно дана соціальна страта є ледь не найменшою в нашій країні. А от втрата цього покоління на війні призведе до ще більших демографічних проблем, ніж ми маємо зараз.
Окрім цього, радник Трампа натякає, що підтримка Києва з боку США залежатиме від її готовності «повністю віддано боротися за демократію». Це може означати зменшення військової та фінансової допомоги в майбутньому, якщо Україна не продемонструє відповідного рівня мобілізації.
Реальність і компроміси у питаннях територій
Волц прямо заявляє, що Крим, фактично, визнаний адміністрацією Трампа частиною Росії. Важливий момент: визнаний саме de facto, а не de jure. Тобто не офіційно на міжнародному рівні, а на рівні прийняття реальної ситуації на землі. Це підтверджує прагматичний підхід, орієнтований на швидке завершення протистояння з РФ навіть ціною українських територій.
Визнання територіальних втрат України дійсно може стати частиною компромісу задля встановлення миру. Але такий підхід ризикує створити прецедент для майбутніх агресій Росії. Визнання Криму та інших окупованих територій частиною РФ суперечить міжнародним нормам і нівелює систему міжнародного права.
Банальний та всім відомий, але від того не менш актуальний приклад – політика умиротворення агресора нагадує угоду в Мюнхені 1938 року, коли країни Заходу пішли на поступки Німеччині. Таким чином вони сподівалися уникнути великої війни в Європі. Однак це лише посилило агресивні амбіції нацистського керівництва, а що було далі – всім відомо.
Заяви Волца також порушують питання про вплив війни в Україні на глобальну безпеку. Зокрема, радник Трампа говорив про ризики ескалації конфліктів у інших регіонах.
Так, згадка про Північну та Південну Кореї підкреслює мультивекторний характер викликів для Америки. Ескалація в Україні може відволікти ресурси від інших регіонів, наприклад, від Азійсько-Тихоокеанського. А США за Трампа, який вже націлюється на Канаду, Гренландію та Панамський канал, явно це не потрібно. Можливо, нова американська адміністрація схильна вважати, що якщо Вашингтон занадто сильно сконцентрується на українській проблемі, це послабить його вплив у інших критичних точках на карті світу. Принаймні таке відчуття складається при аналізі заяв Майка Волца.
Думки експертів
Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що Волц у своєму інтерв’ю позначив не тільки ставлення до України. Він, як майбутній радник Дональда Трампа з питань національної безпеки, окреслив широке коло проблем, з яким зіткнеться нова американська адміністрація після 20 січня, коли Трамп офіційно прийде до влади.
«Питання стосовно зниження призовного віку в Україні піднімається і адміністрацією Байдена досі, і іншими західними політиками. Це не великий секрет. Просто це питання чутливе для України і очікувати легкого рішення було б щонайменше наївно. Але ми маємо розуміти, що західні союзники в нинішній парадигмі можуть зайняти просту позицію: що вони будуть готові до або збільшення підтримки, або утримання підтримки на нинішньому рівні – хоча цей рівень не безпроблемний – лише в тому разі, якщо Україна піде на непопулярні рішення», – каже Магда.
Політолог нагадав, що широкомасштабні бойові дії в нашій державі тривають вже понад 1000 днів. При цьому у нас досі не відбувся перехід економіки на військові рейки. Тоді як та ж держава-агресорка вже це зробила.
«Тобто ми на словах говоримо про те, що йде езкистенційна війна, а насправді це на сьогоднішній момент достатньо велика проблема. І, на жаль, варто розуміти те, що Волц розповів нашій країні казку про втрачений час. Про те, що багато рішень потрібно було ухвалювати раніше. Вони не були ухвалені, зараз немає сенсу на це нарікати, тому що ухвалювати їх вже пізно. А ті рішення, які на сьогоднішній момент потрібні, вони лежать на поверхні рішення складні, які не будуть позитивно впливати на рейтинг будь-якої влади. Це абсолютно зрозуміло.
Тому нескладно спрогнозувати, що українське керівництво найбоижчим часом стикатиметься з різноманітними викликами і буде змушене шукати можливості для посилення своїх позицій… Але іншого виходу в нас на сьогоднішній момент немає. Так, Захід готується до того, щоб почати велику гру з Путіним, але ми маємо розуміти, що в цій великій грі не буде чітко визначеного переможця», – зазначив Магда.
В якості резюме експерт сказав, що російський диктатор не збирається сідати за стіл переговорів із Зеленським. Він зробить це виключно з Трампом.
«Відтак, для нас є важливим, щоб зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом відбулася раніше, ніж у обраного президента США – з Путіним», – резюмував Євген Магда.
Політолог, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік вважає, що через Майка Волца Києву фактично передали ті умови, на яких американська сторона готова починати мирний процес. Щобільше: ці умови в значній мірі є ультимативними.
«Що нам каже Волц? Для того, аби почати переговори, Україна має сама зупинити просування росіян. А щоб зупинити просування росіян, Україна має провести повноцінну, тотальну мобілізацію, в тому числі й 18-річних… А інакше зараз РФ немає сенсу йти на переговори, адже вона наступає та йде вперед. Якщо ж ви, Україна, не можете зупинити наступ росіян та не хочете проводити мобілізацію 18-річних – то ви повинні йти на негайне припинення вогню. Якраз те, що раніше вже й пропонували у Трампа. Ось на що натякає Волц», – пояснює Бортнік.
Експерт пояснює хід думок Волца: мовляв, ви в Україні не можете нічого в нас вимагати, якщо у вас немає власних ресурсів для продовження успішних бойових дій. Тоді ви маєте «закрити рота» та послухати нас, американців. Ось так слід трактувати заяви радника Трампа.
«Ну, і ще там багато самореклами. Що Зеленський нібито згоден на переговори, що Путін теж згодив. Що ось ми нова адміністрація і в нас уже є досягнення: всі згодні на переговори. Ось так звучать ці заяви. Але якщо Україна хоче, аби її позиція враховувалася, якщо вона хоче й надалі отримувати американську допомогу – вона має провести мобілізацію. Ту, яку потрібно, а не часткову чи неповну. Тобто мобілізувати молодих людей», – резюмує заяви Волца Руслан Бортнік.
Висновки та рекомендації
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що заяви Майка Волца відображають складний баланс між бажанням США завершити війну та уникнути ескалації. Проте реалізація американських планів може створити значні виклики для України та всієї системи міжнародної безпеки.
Компромісні моделі для Америки очевидні: вони готові поступитися часткою українських територій задля миру. Питання в тому, на що задля кінця війни готова сама Україна і, особливо, Москва? Чи піде Путін бодай на якісь поступки? Від цього і залежатиме успіх майбутніх переговорів між американським президентом та його російським візаві.
Микита Трачук